Виховання дитини – це відповідальний і серйозний процес, в якому похвала і схвалення відіграють дуже важливу роль.

Всі люди потребують заохочення. У школах та інститутах похвала має вигляд позитивних оцінок і високих балів. На роботі – нам платять зарплату, за успіхи нараховують премії, підвищують на посаді. Але тим не менш потреба в доброму слові є, вона додає сил для нових справ. Що стосується дітей дошкільного віку, то вони не отримують ні оцінок, ні зарплати, тому похвала батьків для малюка – це єдиний спосіб відчути, що його люблять, зрозуміти, що він зробив щось добре, відчути себе значущим, впевненим у собі.

Далеко не кожен знає, як правильно хвалити дитину, як не перестаратися і в той же час не поскупитися.

Як же правильно хвалити дитину? Для цього достатньо дотримуватися простих правил:

1. Похвала повинна бути конкретною, негайною і відноситися до дій дитини, а не до її таланту або неї самої. Необхідно хвалити конкретні дії малюка. Наприклад, якщо він намалював малюнок і ви хочете похвалити його за це, не варто говорити «Який ти молодець» або «Ти справжній художник». Необхідно хвалити за те, що він намалював малюнок. При цьому не забувайте про деталі: «Яке гарне дерево ти намалював», «Кошеня вийшло ніби справжнє». Похвала повинна бути адекватна ситуації і дитина повинна розуміти, що вона зробила правильно і добре.
2. Не забувайте підкріплювати похвалу невербальними компонентами: посмішкою, обіймами, поцілунком. Емоції, як правило, відображаються через мову тіла, тому стежте за нею. Коли хвалите малюка, посміхніться йому, подивіться йому в очі, щоб він розумів, що ваша похвала щира. Поплескайте його по плечу або обійміть – це додасть емоційну цінність похвалі.
3. Не потрібно порівнювати дитину з іншими. Хвалите ви свою дитини або вказуєте їй на помилки, порівняння з іншими дітьми неприпустимо. Кожна дитина унікальна, тому похвала повинна заохочувати малюка до розвитку власної індивідуальності. Якщо ж ви будете хвалити малюка не за його зусилля, а за те, що він краще впорався ніж інша дитина, то в нього виховується почуття зверхності і надалі він буде дивитися, як роблять інші діти і прагнути зробити краще, ніж вони.
4. У похвалах, як і в усьому, важливо не перестаратися. Не варто хвалити за кожну дрібницю, тоді сенс похвали втрачається, і вона вже буде не настільки цінна для малюка. Або можливий інший варіант – якщо ви дуже часто хвалите малюка, він буде чекати від вас похвали майже за кожну свою дію, а якщо не дочекається, то буде в розгубленості.
5. Не варто очікувати від малюка досконалості і хвалити його тільки за успіх. Ваші очікування і вимоги повинні бути розумними, звертайте уваги на деталі, реагуйте на найменше поліпшення в поведінці вашої дитини. Навіть у випадку помилок і невдач, хваліть за її стійкість і вміння триматися. Не варто також забувати, що похвала – це не обов’язково наслідок успіху. Успішних подій може бути не так багато, як хотілося б, тому хваліть дитину за його старанність і зусилля. Не шкодуйте слів схвалення, незалежно від результатів ваша дитина старалася.
6. Не потрібно згадувати минулих помилок і невдач. Не можна пов’язувати похвалу з якою-небудь попередньою невдалою подією. Наприклад, «От бачиш, цього разу у тебе вийшло, не те що минулого разу». Незважаючи на те, що це виглядає як похвала за нинішнє досягнення, вона все ж пов’язана з невдачею в минулому. А нагадування про помилку в минулому може заплутати дитини і вона не зрозуміє хвалите ви її чи нагадуєте про ранню невдачу.
7. Не поспішайте хвалити, приділяйте увагу тому, чим захоплений ваш малюк. Якщо ви намагаєтеся пошвидше похвалити його, він починає підозрювати вас у нещирості. Наприклад, якщо ваш малюк намалював малюнок і приніс вам його показати, а ви, мигцем глянувши на нього, сказали «Молодець», «Розумниця», «Дуже красиво», то він може подумати, що вам нецікаво і ви хвалите його машинально. Такі похвали з часом втрачають важливість для дитини, і наступного разу вона не зверне на неї уваги.
8. По можливості намагайтеся хвалити дитину публічно. Усі люблять, коли їх хвалять прилюдно, тому намагайтеся заохочувати і схвалювати дитину при оточуючих. Дайте їй можливість почути, що ви позитивно про неї відзиваєтеся в присутності інших.
9. Не варто об’єднувати похвалу з критикою. Наприклад, малюк зробив аплікацію і ви йому говорите: «Досить непогано вийшло, але я впевнена ти можеш і краще». У цьому випадку ви хвалите дитину і відразу ж починаєте її критикувати, змушуючи думати, що її досягнення не так вже й суттєво і що вона недостатньо старалася, так як могла би зробити і краще. Коли ви змішуєте похвалу і критику, дитина найвірогідніше забуде похвалу, але запам’ятає критику.

У процесі виховання дітей позитивні емоції мають куди більш сильний вплив, ніж негативні, тому потрібно частіше хвалити дитину, ніж карати і лаяти. Схвалення з боку батьків допомагає вирости впевненою у собі людиною.