Покарання за провину – це теж виховання дітей, але з покаранням дуже важливо не перегнути палицю.

Перед тим, як покарати, спершу варто з’ясувати причину такої поведінки малюка, вислухати його позицію, розібратися в ситуації і тільки потім, при необхідності, приступати до покарання.

Пустощі дитини найчастіше можуть бути по декільком причинам:

Виховання дитини

Дитина хоче зрозуміти, що йому дозволяється, а що ні. Він хоче перевірити межі «дозволеного», дізнатися межі терпіння батьків. Бажання дізнатися: «Чи зміниться щось зроби я так, а не інакше? або «Так постійно робити не можна або все ж один раз можна?» виникає, як правило, у дітей, чиї батьки у своїх вимогах не проявляють послідовності і однозначності (наприклад, чому вчора можна було дивитися мультики увесь вечір, а сьогодні вже не можна). У такій ситуації діти не можуть зрозуміти, що ж їм все-таки дозволено, а що заборонено.

Також бунтарська поведінка може бути спробою звернути на себе увагу. Неусвідомлено дитина керується тим, що краще нехай розсердяться, ніж взагалі не помічають.

Якщо малюк відчуває брак уваги з боку батьків, непослух може бути єдиною для нього можливістю викликати у них хоч якусь емоційну реакцію.
У вихованні дитини не завжди можна обійтися м’якими умовляннями та поясненнями, щоб досягти потрібного результату. Іноді тільки за допомогою покарання дитина здатна засвоїти ті чи інші правила поведінки. Але існує важливий нюанс, про який не варто забувати: покарання має слідувати після порушення правил відомих дитині. Таким чином, варто спочатку пояснити малюкові, що брати без дозволу чужі речі не можна, а потім вже карати за крадіжку.

Щоб покарання не було для дитини незрозумілим чи несправедливим, варто «грати за правилами». Необхідно відразу домовитися і встановити ряд правил, яких малюк повинен дотримуватися. При цьому варто пам’ятати:

  1. Заборони повинні бути зрозумілими, чіткими і їх не повинно бути багато. Вони повинні бути пов’язані тільки з тими моментами, які для вас важливі у поведінці дітей. Намагайтеся по можливості надати свободу вибору своєму малюкові. Яку іграшку взяти з собою, якого кольору одягнути футболку – він цілком може це сам вирішити.
  2. Важливо, щоб і у мами і у тата були єдині вимоги до дитини. Якщо тато не дозволяє довго дивитися мультики, а мама каже, що сьогодні можна – це збиває малюка з пантелику, і він буде намагатися звертатися до одного з батьків, який дозволяє.
  3. Встановлені правила повинні виконуватися всіма членами сім’ї. Не можна вимагати, щоб дитина не вживати «поганих» слів, якщо ви самі при ньому лаєтеся.
  4. Правила варто іноді переглядати і коригувати.

Виховання дітей

Якщо дитина завинила, і ви все ж маєте намір її покарати, то варто пам’ятати про «заборонені прийоми», які не можна використовувати у вихованні дітей. Нижче наведено ряд правил про те, як не можна карати дітей.

  • Читати довгі нотації. Дітям важко встежити за вашими міркуваннями і в ході пояснення вони починають забувати про що, власне, йшлася мова.
  • Відкладати покарання і карати за провину у минулому. Не можна говорити: «Ти вчора не слухався, тому сьогодні не підеш гуляти» або «Якщо ти зараз не припинеш кричати, я завтра не куплю тобі іграшку».
  • Залякувати дитину покаранням з невизначеними часовими рамками або тим, що виконати не зможете. Наприклад, «Тепер залишишся без солодкого» або «Ніколи більше не будеш дивитися мультики». У таких випадках дитина може подумати, що покарання поширюється на все життя, і коли ви через якийсь час забудете і самі купите їй солодощів або запропонуйте подивитися мультик, ваш батьківський авторитет в очах малюка може похитнутися.
  • Бити дитину. Фізичні методи «виховання» не принесуть очікуваного результату, в таких випадках з боку дитини буде страх, а не взаєморозуміння. До того ж, якщо маляті боляче, він не думає про те, що ж він зробив не так.
  • Карати при свідках. Застосовувати покарання краще наодинці, тоді це не травмує самооцінку малюка.
  • Позбавляти крихітку задоволення фізіологічних і емоційних потреб. Наприклад, «Сьогодні залишишся без вечері» або «Більше я з тобою не розмовляю». У цьому випадку дитина сприймає ігнорування як посил про свою непотрібність.
  • Принижувати і критикувати саму дитину. Якщо ваше чадо завинило то не варто ображати його самого («Ти поганий», «Ти нестерпна дитина»), назвіть його вчинок поганим, скажіть що те, що він зробив, неправильно. Тоді малюк буде розуміти, за що його карають і що він зробив не так.

Виховання дітей: як правильно покарати

Караючи дитину важливо дати їй зрозуміти, що по відношенню до неї вчинили справедливо, що її люблять як колись і що навіть покарана вона не залишиться без батьківської уваги і любові.

Розкажи про футбол для дошкільнят друзям!