Переклад статті Марка Гус Інт Вельда (посилання на оригінал статті)

12 Апреля, 2017

Багато дітей займаються спортом, грають в футбол… Але чому вони вирішують почати грати?

Згідно з дослідженням Інституту, який займається вивченням молодіжних видів спорту в державному університеті в Мічигані, існує ТОП-3 основних причин, через які діти займаються спортом:

  1. Діти люблять займатися спортом, тому що це приносить їм радість = ВЕСЕЛОЩІ
  2. Дітям подобається займатися тим, що у них добре виходить = ВЕСЕЛОЩІ
  3. Їм подобається вдосконалювати свої знання та вміння = ВЕСЕЛОЩІ

Ви напевно спитаєте, де ж тут «перемога». Її тут немає, адже це не основна причина, по якій діти починають грати. Ця причина навіть не входить в ТОП-10! Звичайно, як тільки вони змагаються, вони люблять перемагати, але це не суттєвий стимул, щоб займатися спортом в цілому. Для батьків з іншого боку, саме перемоги найчастіше є показником, за якими вони можуть спостерігати за розвитком і результатами їх спортивних дітей, тому саме перемоги є найбільш важливим аспектом.

Для мене, як для тренера і педагога, перемоги менш важливі, ніж розвиток. У короткостроковій перспективі результат – це перемога чи поразка, в той час як в довгостроковому періоді результатом буде сам гравець і особистість, якою стане дитина, коли виросте. І саме на цьому нам слід сфокусувати нашу увагу, під нашою я маю на увазі клуб/школу, тренера і батьків.

Блог Марка

У 70%* випадків діти закінчують грати через те, що вони перестають отримувати задоволення від процесу. Відсутність задоволення може бути викликано дефіцитом вільного часу або якщо дитина відчуває себе недостатньо компетентною (відсутністю навичок), проте в більшості випадків це відбувається через спричинення тиску на дітей. Тиск через перемоги, через гідний виступ. Тиск з боку мами, тата, тренера, партнерів по команді і ймовірно з боку самих дітей. Для дитини, найпростіший спосіб припинити це – просто закінчити грати. Чи означає це, що він/вона більше не люблять гру? Безумовно ні.

Я не один з батьків, але, якби я їм був, я б точно мотивував свою дитину займатися спортом. Як ви знаєте, я ЛЮБЛЮ футбол, але йому/їй слід зробити свій власний вибір, яким видом спорту займатися. Не хоче займатися футболом? Не проблема! Для мене заняття спортом насамперед розвиток моторних навичок, соціального і особистісного розвитку та здоровий спосіб життя. Це те, що було б важливо для мене, якби я був батьком. Був би я радий за нього/неї, якби вони виграли? Звичайно! Пишався б я ним/нею якби вони програли, але грали дійсно добре і наполегливо працювали? БЕЗ СУМНІВУ.

* Джерело Звіт про гру проекту інституту Аспена

Розкажи про футбол для дошкільнят друзям!