«Я виховаю свою дитину правильно, і я зроблю для цього все!» – чи це правильно?

Правильно цього хотіти і допомагати йому, але не робити це за нього.

Чому? Тому, що у дитини є своя думка і мрії. І тут потрібно бути його союзником, а не вирішувати за нього, що він хоче.

Якщо ви хочете, щоб він став льотчиком, а йому подобається малювати, то ви повинні розуміти, що з нього вийде такий собі льотчик, тому, що ви не дали йому можливості вибрати – ви вирішили за нього, що для нього так буде краще.

Уявіть собі надуту повітряну кульку, яку ви сильно стискаєте долонями щосили. Ви тиснете, і вона стискається. Ви тиснете ще сильніше і вона раптом лопається!

Так ось всі діти – це «повітряні кульки», з якими потрібно звертатися вимогливо, але ніжно. Ви можете її направити, але не дати їй лопнути під своїм тиском. Ви можете допомогти їй обрати потрібний напрямок.

Якщо дитина не хоче, наприклад, ходити на танці, то допоможіть їй знайти інше захоплення і підтримуйте його в ній. Дайте їй право вибору і вона буде дякувати вас за це. Вона захоче з вами радитися і побачить в вас друга. Але ні в якому разі не ведіть її  силою туди, де цікавіше вам – ваші інтереси, належать виключно вам і по генам не передаються.

Подивіться на світ очима дитини і подумайте, як було б краще вам. У дітей завжди світ яскравіший, ніж у дорослих і більше доріг, якими можна піти. Так давайте не відбирати у них цю можливість і давати самостійно приймати рішення, але при цьому бути поруч і наставляти. Повірте, ваша дитина вам буде вдячною за право вибору, а не рішення за нього.

 

 

Розкажи про футбол для дошкільнят друзям!