Як привчити дитину до самостійності?

Це питання ставлять багато батьків, адже на кухні часто можна зустріти картину, коли донька  істерить та кричить, що хоче їсти, але ложку в руку не бере, чекає коли її нагодує мама. Или хлопченя хоче гуляти, але може півгодини сидіти з не зав’язаними шнурками, поки батько, втративши терпіння, все-таки не зав’яже їх. Побачили себе в цих ситуаціях? Ви не самотні з цією проблемою і ми допоможемо вам розібратися в ній.

Розпочнемо з того, що втручатися в спроби дитини зробити щось самостійно варто лише тоді, коли є загроза безпеки або здоров’ю дитини. У інших же випадках – нехай робить, помиляється, переробляє, досягає бажаного результату і отримує заслужену нагороду за те, що він зробив САМ.

Очевидно, що практика “батьківського невтручання” особливо хороша тоді, коли дитина активно пізнає світ і прагне до самостійності. Але діти різні і бувають настільки уперті, які хоч весь день стоятимуть в куртці біля дверей, але самі застібатися не будуть.

І тут в силу вступають принципово інші закони педагогіки, згідно з якими прийняте батьками рішення не може бути змінене під впливом дитячого “не хочу”.

– Ти хочеш гуляти, але не хочеш самостійно одягатися? Ти хочеш їсти, але не хочеш узяти в руки ложку? – Ну що ж, перед нами невигуляна та голодна дитина у майбутньому . ⠀

Це не жорстокість, а адаптація дитини до реального життя, до життя, в якому не так багато буде людей, готових будь-якої хвилини і безкорисливо протягнути тобі руку допомоги.