Як правило, підходи до виховання малюка у мами сильно відрізняються від батькових прийомів. Прийнято вважати, що чоловік, оскільки він голова сім’ї, повинен вчити, вимагати і карати. Участь мами — балувати, захищати і жаліти.

І періодично всі ми зустрічаємо батьків, які, слідуючи цим крайнощам, ризикують «переборщити» і нашкодити повноцінному розвитку свого чада. Зі сторони здається очевидним, що занадто суворий тато може виховувати доньку-пацанку, а надто турботлива мама — сина-мазунчика.

Але самі батьки небезпеки не відчувають: вони адже все зробили правильно, розподілили ролі, як і годиться. І не беруть на себе ніколи обов’язків чоловіка (дружини), щоб, як їм здається, не поламати його (її) авторитет в очах дитини.

Насправді, дуже важливо, щоб тато хоч іноді міг вести себе як мама і навпаки. Адже головне, що їх обох об’єднує — це любов до свого малюка. Саме вона повинна бути головною, і тільки вона.

Тому, перша порада батькам:

Дійте заодно

Визначтеся, які якості ви хочете виховати в дитині, і виділіть те, що йому все необхідно для цього, а що може нашкодити. Передбачайте ваші дії в певних ситуаціях — так можна уникнути багатьох конфліктів.

Постарайтеся забезпечити малюкові постійні знаки уваги і свідоцтва батьківської любові. Мамам слід заохочувати татові прояви ласки до дитини, а татам — не соромитися проявляти свої почуття і знаходити час побалувати своє чадо.

Будьте впевнені, діти оцінять будь-який ваш поцілунок, обійми або посмішку набагато вище, ніж матеріальний подарунок. Щира турбота повинна відчуватися в кожному ваш вчинок по відношенню до дитини.

Звичайно, мама і тато різні – у кожного свій характер і звички, і вести себе однаково вони не можуть.

Щоб дитина чітко розумів, чого очікувати від кожного батька,

Розподіліть обов’язки

Але не кидаючись у крайнощі, про що говорилося спочатку. Це означає, що не повинно бути «чоловічої» і «жіночої» роботи, але визначені дії і, головне, взаємодія у звичайних життєвих ситуаціях. Приміром, тата немає вдома — тато працює, гуляє з дитиною мама.

Але малюк повинен розраховувати, що тато теж може без проблем пограти з ним, якщо у нього вихідний. Так, саме так. Надайте дитині можливість розраховувати, покладатися на вас.

Виробіть єдину реакцію на погану поведінку

Кожен батько по-своєму реагує на капризи і баловство дитини, яка часто підлаштовує свою поведінку під характер мами чи тата так, так би мовити, «підіграє». І домагається свого. Мама не дозволяє? Нічого, попросимо у тата, він дозволить.

Щоб уникнути таких ситуацій, встановіть сімейні правила і відповідальність за їх порушення для кожного члена сім’ї. Чим менше буде виключень з цих правил, тим простіше вийде привчити малюка до порядку.

Порада: Особливо цей пункт стосується виховання майбутнього футболіста. Правила гри у футболі чітко прописані і дисципліна кожного окремого гравця впливає не тільки на його особистий результат, а й на командний теж.

Позбавтеся від ярликів

Не дозволяйте ні собі, ні родичам або друзям родини привласнювати дитині прізвиська, що підкреслюють його погану поведінку або погані звички. Часто цим грішать саме тата, намагаючись приструнити або присоромити малюка. І тим самим віддаляють від себе дитину, якій після цього, звичайно, набагато приємніше звертатися до ніжної і ласкавої мами.

Тому дорогі наші тата — не лінуйтеся знаходити позитивні якості у своєму чаді і озвучувати все, що вам в ньому подобається. Потягніть ковдру ніжності на себе  🙂