Батьки грають особливо важливу роль у вихованні дитини дошкільного віку. Роль батька у вихованні дитини так само важлива, як і роль мами.

Мама під час виховання малюка в більшій мірі керується емоціями, варто їй тільки побачити сльози свого чада або почути плач, як вона буде бігти до малюка стрімголов. Але ось тато – це трохи інший формат виховання і спілкування з дитиною. Батько – це зразок дисципліни і стриманості, якому властивий раціоналізм більше, ніж емоційність. Папи більш стримані не тільки в своїй поведінці, але і в прояві емоцій.

Під час спілкування з батьком у малюка формується характер, зразок поведінки, а також дитина може перейняти якісь звички свого батька.

Батько виховує в синові важливі якості, а спілкування з дитиною має багато позитивних факторів:

1. Хочу бути як тато. У тата син вчиться бути чоловіком, беручи приклад з батька. Дитина переймає якості батька і намагається наслідувати його поведінку, але в той же час негативні якості також привертають увагу малюка, так як він поки не здатний розрізняти, що добре, а що погано, тому модель поведінки в сім’ї є для нього тим, до чого варто рівнятися і що наслідувати. Тому дуже важливо, щоб дитина не була свідком постійної лайки і насильства в сім’ї, так як вона може прийняти цю поведінку за правильну і надалі вести себе так з оточуючими або зі своєю сім’єю в майбутньому.

Щоб сформувати правильну чоловічу поведінку у дитини, необхідно, щоб малюк обертався в чоловічому колі, тому що мама не може замінити чоловіче виховання.

2. «У тебе вийде, я в тебе вірю». Дуже важливо, щоб малюк відчував підтримку батька і його схвалення. Слова похвали і схвалення з боку батька сприяють формуванню у малюка позитивних життєвих принципів і викликають бажання зробити все ще краще, вони формують в дитині такі якості, як самоповага і самовпевненість, тому дуже важливо завжди показувати малюкові, що ви в ньому не сумніваєтеся і вірите в його успіх.

В іншому випадку, малюк стане невпевненим у власних силах і замкнутим. Тому тато повинен показувати, що пишається сином і, що завжди готовий підтримати його, а також давати зайвий раз привід малюкові пишатися собою. Не можна сміятися над дитиною або критикувати, це може спровокувати його перестати що-небудь робити або ділитися результатами.

3. Самостійність – риса переможців. Дуже важливо, щоб тато деколи радився з малюком, питав його думку, пропонував спланувати чим вони разом можуть зайнятися. Так малюк відчує, що батько довіряє йому рішення важливих питань і що його думка важлива для батька.

Не потрібно змушувати малюка або «тиснути» на нього всіма можливими способами, це, радше, викликає протест і спробу зробити все навпаки, ніж підпорядкування.

4. Ставлення до жіночої статі. Саме батько виховує у малюка правильне ставлення до жінки, навіть коли дитина ще маленька вона спостерігає які стосунки у батьків і потім переносить цю модель поведінки вже в свою сім’ю. Само собою, слова тут не мають ніякого значення, адже найголовніше – це особистий приклад. Батько виступає зразком чоловічої поведінки, яка буде копіюватися малюком в ситуаціях спілкування з протилежною статтю, дуже важливо, щоб спостерігаючи за взаємовідносинами в сім’ї, у малюка сформувалося правильне уявлення про такі поняття, як любов, дружба і товариство.

Дуже важливо, щоб дитина бачила взаємоповагу і взаєморозуміння між своїми батьками, а не сварки або, що ще гірше насильство.

5. Слова – не практичний приклад. Формування характеру дитини, його поглядів, а часом і звичок відбуваються при спостереженні малюка за батьком і копіюванні стилю поведінки тата, тому стежте за тим, що ви говорите і що робите, проаналізуйте свою поведінку в присутності дитини, а потім вже вимагайте від неї чесності, мужності і розуміння. Адже якщо всі ці якості ви не демонструєте при маляті, то марно вимагати їх від нього. Подавайте дитині приклад, це не означає, що не варто з ним розмовляти, а просто залишити мовчки спостерігати, зовсім ні, просто необхідно, щоб ваші слова не розходилися з діями.

Що стосується покарання, то тут не варто перегинати палицю, жорсткість тата, звичайно, відіграє важливу роль, але дитина не повинна бачити тільки жорсткість і строгість. До того ж, варто розрізняти жорсткість і жорстокість, адже перша здатна надати корисну дію на виховання малюка, так як привчає його дисципліни і готує до взаємодії з чоловічою спільнотою, де закони часто жорсткі, в той час, як друга приносить тільки шкоду і ніяк не допомагає у вихованні дитини. До жорстоких заходів виховання відносяться покарання, які припускають приниження особистості дитини, тому будьте уважні, коли караєте свого малюка, покажіть, що ви поважаєте його навіть незважаючи на покарання і що робите ви це зовсім не зі зла.