Багато хто звик, що футбол – це прямокутне поле, двоє воріт, 22 гравця і один м’яч, але це не завжди так. Існує кілька видів футболу, де правила відрізняються від стандартних. Одним з таких видів є болотний футбол.

Засновником цього незвичайного виду спорту вважається фінський лижник Еса Ромппайнен, який влітку, поки немає снігу, тренувався на болоті. Біг по коліно в багнюці дає хороше навантаження для ніг, але в якийсь момент бігати просто так стало нецікаво, і він з друзями взявся ганяти м’яч. Витівка багатьом сподобалася і вже в 1998 році пройшов чемпіонат Фінляндії з болотного футболу, через рік чемпіонат став європейським, а з 2000 року він досяг світового рівня, в якому щорічно беруть участь більше 300 команд з різних континентів. Тільки тепер чемпіонати проводяться не на болоті, а на спеціально підготовленому майданчику у Фінляндії. Чемпіонати з болотного футболу привертають увагу більше тридцяти тисяч глядачів.

Правила гри в болотний футбол:

• У грі беруть участь дві команди у складі по 6 гравців, включаючи воротаря. Кожен гравець бере участь як в атаці, так і в обороні.
• Заміна гравців проводиться в необмеженій кількості і без зупинки гри.
• Штрафні удари проводяться «з рук».
• Серед складів команд існує розподіл: чоловіча, жіноча і змішані ліги.
• Болотне поле має розміри 60 х 35 метрів, а гра складається з двох таймів по 13 хвилин кожен.
• Офсайду в цьому футболі не існує, а пенальті пробиваються з семи метрів.
• Найцікавішим правилом можна назвати заборону на зміну взуттю.

У порівнянні зі звичайним футболом болотний футбол проводиться навіть у разі сильних опадів.

Незважаючи на те, що правила дуже прості та зрозумілі, грати в такий футбол набагато складніше, ніж може здатися на перший погляд. Даний вид спорту вимагає від гравців хорошої фізичної підготовки, так як торкатися до м’яча руками не можна, а вести м’яч як у звичайному футболі, перебуваючи по пояс у бруді, не вийде.

Особливу увагу гравці приділяють взуттю, адже воно повинне якомога міцніше триматися на ногах, щоб не втратити його в «футбольному полі». Щорічно організатори чемпіонатів, готуючи поля, дістають кілька сотень розпарованого взуття, а іноді зустрічаються і парні екземпляри.

Мета гри – забити якомога більше голів у ворота суперника, але на чемпіонатах крім основного призу за перемогу, дається ще й за креативність. Тому кожна команда прагне чимось виділитися: особливим костюмом або зачіскою.