Небажання дітей ділитися своїми іграшками та солодощами багато хто з  батьків розцінює як жадібність. Але чи дійсно дитина росте жаднюгою або у неї є свої причини, щоб не ділитися з оточуючими своїми речами.

Це питання варто розглянути більш детальніше. Наприклад, причини, через які діти відмовляються ділитися, дуже часто лежать набагато глибше, ніж звичайна жадібність. Що ж може бути причиною проявe так званої жадібності у малюка?

1. Брак батьківської уваги.

Тут може бути кілька ситуацій, в яких дитина може відчувати прихильність до матеріальних речей. З одного боку – це відсутність друзів і брак уваги з боку близьких людей, тоді малюк прив’язується до речей, які стають для нього кращими друзями, він замінює прихильність до людей на прихильність до речей.

З іншого боку – це так звані спроби батьків «відкупитися» від дитини, коли тато з мамою постійно зайняті і не приділяють дитині достатньо часу, а єдиний прояв їхньої уваги – це дорогі подарунки на свята. У такому випадку діти відчувають емоційну прив’язаність до речей, подарованих батьками, так як це єдиний прояв почуттів на їхню адресу. Тут цілком логічно, що вони не хочуть ділитися своїми подарунками зі сторонніми, адже для них це не просто речі, а набагато більше.

У подібних випадках не можна змушувати малюка ділитися і віднімати у нього іграшки, щоб не травмувати його. Оточіть його турботою і увагою і речі перестануть мати для нього колишню цінність.

2. Бажання бути лідером.

Прагнення до лідерства закладено в кожній людині – бути першим, домогтися поваги і авторитету в своїх колах. У дітей, так само як і у дорослих існує подібна ієрархія і критерії, за якими визначається той самий «перший», мало чим відрізняються від тих, що у дорослих. А критерій цей найчастіше матеріальна складова. У дорослих – це робота, статус, будинок, автомобіль, місце в суспільстві, то для дітей – це іграшки. У кого їх більше – той і лідер, тому відрікатися від уявного титулу «короля» мало хто хоче.

У такій ситуації потрібно спробувати показати малюкові, що лідерство полягає не тільки в кількості іграшок, які перебувають у власності у дитини, а й у рисах характеру людини. Покажіть малюкові, що можна залишатися лідером при тому, що ти ділишся своїми машинками та ляльками.

3. Неприязнь до людини.

Так малюк може відмовлятися ділитися своїми речами з конкретною людиною, яка йому не подобається, демонструючи таким чином свою неприязнь до нього. Так звана вибіркова жадібність може проявлятися у дитини по відношенню до одного або декількох людей, в той час як з іншими він буде досить таки щедрий.

Якщо склалася така ситуація, то потрібно постаратися з’ясувати причину такої неприязні малюка до людини, розібратися в ній і спробувати усунути.

4. Ревнощі.

Однією з частих причин дитячої жадібності є ревнощі. Як правило, вони виникають в сім’ях, в яких кілька дітей, так діти за допомогою власництва намагаються позначити свій особистий простір і привернути до себе увагу батьків. Причинами такої поведінки може бути нестача уваги або коли, на думку дітей, батьки приділяють їм увагу не однаково.

У подібних випадках потрібно боротися з причиною ревнощів, з’ясувати, чому дитина так себе поводить, і спробувати усунути причину, а коли зникнуть ревнощі, то і жадібність пройде.

5. Скупість.

Ще одна причина, по якій дитина намагається вберегти свої іграшки від оточуючих, може бути економічна ситуація в родині. Коли дитина бачить, що в сім’ї немає грошей, і їй не завжди можуть купити те, що вона хоче або що їй подобається, а іграшками її балують досить рідко, то вона дбайливо ставиться до подарунків і не бажає нікому віддавати їх. У такій ситуації малюк може відчувати страх, що якщо він роздасть всі іграшки або його іграшку зламають, то він не отримає нову.

6. Сором’язливість і замкнутість в незнайомій обстановці.

Сором’язливі і скромні діти, яким дуже важко налагоджувати соціальні контакти з однолітками, серед незнайомих дітей можуть просто триматися в стороні, наприклад, сидіти в кутку, обіймаючи свою улюблену іграшку. У цій ситуації дитина бачить в іграшці свого друга і єдиний знайомий предмет, тому небажання ділитися можна пояснити тим, що малюк хоче зберегти відчуття безпеки, яке іграшка йому забезпечує.

У таких випадках потрібно боротися з самої сором’язливістю, намагатися вчити дитину знайомитися з новими дітьми, запрошувати в гості інших батьків з дітьми, головне, щоб це було поступово і дитина не відчувала себе не комфортно.

Як поводитися батькам, чия дитина постійно скупиться, відмовляючись ділитися з друзями і іграшками, і солодощами.

1. Ні в якому разі не відбирайте у малюка іграшки, щоб він розумів, що ви поважаєте його власність. Тому що на наполегливість батьків дитина може гостро зреагувати і в майбутньому відмовляти оточуючим навіть в найменших проханнях. Намагайтеся переключити увагу малюка на іншу річ або на іншу гру, спробуйте відволікти його.
2. Навчіть дитину обмінюватися іграшками, попередньо спитавши дозволу в іншої дитини. Купуйте разом з малюком подарунки його друзям, щоб він розумів, що ділитися це добре.
3. Якщо ви зібралися з малюком в гості, то візьміть його іграшки, так він зможе позичити свої другу якщо зацікавиться його іграшками.
4. Не варто називати дитину «жаднюгою» і вказувати на її помилки, особливо при оточуючих, так ви загострити увагу на її жадібності, що може погіршити ситуацію.
5. Якщо ваш малюк чимось вас пригощає або дозволяє пограти його іграшками, не відмовляйтеся. Покажіть йому, як вам приємно, що він з вами поділився і що згадав про вас. Всіляко заохочуйте подібну поведінку.
6. Ну і, звичайно ж, особистий приклад. Діти дивляться як поводяться дорослі і намагаються їх наслідувати, тому батьки повинні самі навчитися ділитися перш, ніж вимагати цього від малюка.